Текст:
«На камені святий Феодор Стратилат стояв І мак розсипав. Як той мак не зійшов, Щоб так од Раби Божої (ім’я) біль зійшов З рук, з ніг, З костей, з мощей, З легенів, з серця, З жил, з печінок, З суставів, підсуставів. З голови, з очей, З плечей, Зо всього тіла. Хвороба, хворобка, Лиха господарка, Горохом розкотися, Маком розсипся, По землі піди, Крізь землю пропади. Уговоряю прокляту хворобку, Зганяю сильну поробку. Сильна хворобка затихає, Тяжка недуга пропадає. У раби Божої (ім’я) Тіло б не боліло, Ніде по тілу не горіло, Не скрипіло. Ні ран, ні хвороб не зостанеться, Від Божого слова все затянеться. Йди, хворобка, не шляйся, На рабу Божу (ім’я) не озирайся. На темні ліса, На буйні вітри, Де не падає роса, Вітер не віє, Сонце не гріє, Півнів не ходять голоси. Там тобі жити, З моха воду пити, А рабі Божій (ім’я) Дай Боже, здоровій бути. Амінь»