Старовинне Замовляння від порчениць

Текст Замовляння:

«Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй, і Матір Божа покровителька, станьте (ім’я) в помочі. Порча-порчище, паща-пащиче, порчениця-задуха, перша ломануха, біла білуха, жовта жовтуха, чорна чорнюха, синя синюха! Не я тебе виговоряю – виговоряє сам Ісус Христос і просить тебе, водиця-цариця, щоб ти текла, гуляла, коріння промивала, від раба Божого (ім’я), від народженого, молитвеного, хрещеного, порченицю виганяла, пащу-пащиче, порченицю-задуху, першу ломануху, білу білуху, жовту жовтуху, чорну чорнюху, синю синюху! Вітряну, водяну, наручну, наніжну, горлову, наголовну, і навушну, і нащочну, із костей, із мощей, із жил, із пожил, із щирого лиця, із буйної голови, із ясних очей, і втішну, і посмішну, і жалосливу, і радісну, і наносну, і набрідну. На імення від (ім’я) хрещеного, молитвеного ляк, пристріт, порчениці, виказую, викачую, виливаю, Господа Бога милосердного на поміч благаю. Із рук, із нуг, із очей, із плечей, із кожної кісточки, із кожної жилочки, з буйного вітру, з ясного сонця. З чого розгорілась, з чого розпалилась, з чого зострахнулась, з чого ожахнулась? 70 болів, 70 болячок, головні, гостьові, костяні! Тут тобі не стояти, жовтої кості не ламати, від серця крові не смоктати. Накпився, наглумився, нажартувався, насміявся. Чи з вітру, чи з пристріту, чи нічний, полуношний, із сонця, із місяця,— змовляю і зсилаю: іди собі на черета, на болота, на ліс, де багато суччя паде, де нога людська не йде. Поміч моя від Господа Бога, який створив небо і землю»