Замовляння від усякого горя і порч

Текст:

«Ішла Божа Мати золотим мостом золотим хрестом, золотою паличкою підпиралась, шовковим поясом підперезалась. Назустріч їй сам Господь Бог Ісус Христос: - Божа Мати, куди ти йдеш? - Іду, спішу до народженого, молитвеного (ім’я) горенько зговорати. Горенько, з чого ти сталося? Чи ти з води, чи ти з вітру, чи ти з сонця, чи ти з ночі, чи ти з півночі, чи ти подумане, чи ти погадане, чи ти чоловіче, чи ти жоноче, чи ти дівоче, чи ти парубоче. Поки я не знала, я тебе не зговорала, а тепер знаю, зговораю з рук, з ніг, з голови, з лоба, з носа, з очей, з личка рум’яного, з серденька кров’яного. Поки не знала, не зговорала, тепер знаю, зговораю, на пущі, на нетри посилаю, де люди не ходять, де дзвони не звонять. Там тобі напитися, нагулятися, з братчиками повідатися. Тьху, згинь, пропади, в (ім’я) тілі не сиди. Боже, поможи»