Як відбити порчу

Текст:

«Першим разком, Ліпшим часком Прошу Господа. Пособи, Господи, Поможи. Серед поля стоїть грушка. Під тією грушкою Лежанка стоїть. На тій лежанці бабка лежить. Вона не вміє ні шити, ні білити, Ні читати, ні писати, Тільки від порчі (им’я) уговоряти. Порча-порчениця, Бісова дівиця, На поріг до (им’я) не ходи, Під вікнами не броди. Знімись, лиха порчениця, З голови та шиї, З синіх жил, з крові, Йди з цієї землі, З цього тіла, Щоб ти одлетіла. Порча-порчениця, Люта дівиця, Лиха камениця, Тут тобі не стояти, Ніг-рук не одібрати, Боків не розпирати, До спини не припадати. А як будеш, порча-порчениця, До (ім’я) припадати, З тіла, хати не від’їжджати, То тоді бабка з лежанки встане, І тебе дістане. Палицею тебе поб’є, Голову з плеч тобі зіб’є. Буде ключ від цих слів у воді, Замок, зберігайся в землі. Амінь»