Замовляння від ворогів

Текст:

«Я, раб Божий (ім’я), таємне слово знаю. Від усіх ворогів одмовляю, одговоряю. Йшли по полю три монахи, Йшли, йшли, на камінь сіли, Книгу відкрили, слово читали, Людям добрим це слово давали. Немає хати без вікон, Немає людини без лиця, Немає нитки без кінця. Немає тої сили, щоб (ім’я) згубила. Хто руку на (ім’я) підніме, Хто буде чарувати, Врок і порченицю кидати, Хто буде злих духів насилати, Хто буде в спину клекотати, Під поріг клубки та землю підкидати, Тих недобрих людей Слово це святе навіки відіб’є, До чужих берегів приб’є. Хоть ворожа сила лютою буде, Господь і Матінка Божа (ім’я) Ніколи не забуде. Хоч ворог буде парубком чи дівкою, Чи чорноокою жінкою, Дідом сивим чи чоловіком бридким, Чи рідною кров’ю чи чужою, А може і тінню лихою, Всі їх лихі діла Ідіть геть! Одкотіться, відверніться, Ідіть собі, за круті гори, за бистрі води, За темні ліса, за жовті піски. Там вам, вороги, спочивати І на (ім’я) ніколи не нападати. Амінь»